Читаємо останній законопроект про вищу освіту

Останній законопроект Кабінету Міністрів пропагує тоталітарні умови у вищій освіті, тому повинен бути не перероблений, а замінений на продукт, складений на сучасній основі з урахуванням сучасних реалій

Спроби прийняти сирий, недосконалий, такий, що не відображає нових реалій навіть Міністерства освіти і науки, молоді та спорту (МОНМіС), цілком зрозуміло, наштовхнулись на бар’єр у вигляді експертної комісії Верховної Ради. Крім того, законопроект заснований на хибній ідеології демократичного централізму та на хибній концепції менеджментної схеми освітянських технологій, не зважаючи на декларацію статті 47 (Суб’єктами навчального процесу у вищих навчальних закладах є науково-педагогічні, наукові, педагогічні, інші працівники вищих навчальних закладів, а також особи, які навчаються) про суб’єкт-суб’єктний педагогічний процес.

Законопроект відображає регресивну політику департаменту вищої освіти і виявився нездатним сформулювати принципи сучасної вищої освіти, яка могла б сприяти швидкому прогресу українського суспільства. Мабуть, саме тому було доручено модернізацію законопроекту людині, у певному розумінні опозиційній сучасній політиці МОНМіС.

Оприлюднене звернення до освітян:

Шановні колеги!

У зв’язку з дорученням Прем’єр-міністра України М.Я. Азарова щодо опрацювання пропозицій до законопроекту "Про вищу освіту" (реєстр. № 9655 від 28.12.2011 р., внесений Кабінетом Міністрів України) просимо надати до оперативної робочої групи пропозиції до даного проекту закону за запропонованою формою:

1. Стаття (частина, абзац статті), до якої пропонуються внести зміни чи доповнення (перша колонка таблиці);

2. Зміни, що пропонуються (друга колонка таблиці);

3. Обґрунтування запропонованої зміни (третя колонка таблиці);

4. Контактні дані автора поправки (четверта колонка таблиці).

Примітка. Пропозиції надсилайте відповідно до зразку Порівняльної таблиці даного законопроекту. Ваші пропозиції просимо надсилати за адресою: zakon.vo@gmail.com

Усі пропозиції приймаються до 29.01.12

Голова робочої групи, Михайло Згуровський

На сайті USW було запрошення до українських вчених щодо подання пропозицій до модернізації законопроекту. Деякі пропозиції до перших розділів наведені нижче.

____________________________________________________________________

Константин Пахотин

1. В цілому Закон при любому "перегляді" і доробках законопроекту КабМіна залишиться недосконалим.

Слід було б зробити нову кальку, і вже після того деякі доробки законопроекту туди включати.

2. Слід повністю виключити 1 статтю "Основні терміни та визначення", оскільки то є бюрократичною бомбою уповільненої дії, підкладеною під автономію університетів. Більшисть визначень потребують додаткових тлумачень, а це означає, що бюрократ буде завжди нагорі.

3. У розділі другому взагалі слід відмовитись від згадування понять "молодший спеціаліст" та "професійний коледж". Коледж повинен бути структурною одиницею університета або академії, тоді підготовка бакалавра залишається виключно за коледжами (У статті 6 пункт 3 повинен бути виключеним).

4. Бакалавр повинен навчатись на основі базової загальної середньої освіти на протязі 4...5 років, допускається й на основі повної ЗСО на протязі 2...3 років. Таке уточнення дозволяє зберегти систему вищої освіти при тимчасовому демографічному мінімуму і систему підготовки професійних виконавчих кадрів - менеджерів нижчої ланки.

5. Підготовка магістра провадиться за окремою програмою на основі повної ЗСО, минаючи проміжну стадію бакалавра. Допускається підготовка магістрів з бакалаврів на протязі 2...3 років.

6. Можна писати більше й більше. Законопроект повинен бути переписаний з чистого аркушу.

___________________________________________________________________________

Відповідає Олекса Золотаренко

Пане Костянтине, хочу трошки прокоментувати по пунктах:

1. Ви абсолютно праві: як вони захотіли, таким він і залишиться;

2. Категорично ні! Навпаки чітко виписати усі терміни. Це є юридична площина діяльності, яка зазначена у нас в нині чинній Конституції (скільки їй залишилося "діяти" - поки не зрозуміло). Кожен митець повинен бути трошки бюрократом, тому що без організованості самого процесу і його структурування сам процес неможливий у вищій школі, адже його мета виховати особистість з певними навичками організованості.

3. Згоден, ОКР "молодший спеціаліст" є актуальним, коли є ОКР "спеціаліст". По своїй суті це за Європейською системою вони і є бакалаврами - повна вища освіта. Щодо структурного впорядкування - не згоден. Коледж може бути як самостійний, так і як структурний підрозділ університету.

4. Бакалавр - це технічний виконавець, знайомий з елементами управління та основними стандартами діяльності у професійній сфері. Він є першої закінченою сходинкою у вищій школі. Найбільш здібні повинні переходити на другий ОКР "магістр" і здобувати компетентності (так у Національній рамці кваліфікацій) пов'язані з управлінням системами і продукуванням і ретрансляції знань. 4 та 6 років це прийнятні показники. Бакалавр гуманітарної сфери може навчатися 5 років, бо обсяг знань, що йому необхідний, є більшим і більш варіативним.

5. Магістр - це завершена друга сходинка для репродукції та ретрансляції знань і практичних навичок. Він готується на базі набору первинних компетентностей бакалавра.

6. Згоден, але див. п. 1 :)

Й P.S. Необхідно скасувати геть усі норми та посилання на галузеві стандарти освіти. Це доволі громіздкі та неповороткі документи, які не відповідають системі ринкової економіки. Необхідний набір обов'язкових предметів, які спрямовані на здобуття певних компетентностей особистості в межах схеми: знати як знати (інакше як добувати нові знання) - знати як вміти - знати як бути (філософське осмислення власної відповідальності) - знати як вчиняти (зворотня функція дій фахівця) є необхідним, бо самою математикою чи фізикою не можна людину навчити буди відповідальною і розуміти загальні процеси у суспільстві і свою роль у їхньому перебігу. Принаймні, мені це видається зрозумілим і логічним. Просто сама система вищої освіти не лише дає операційні знання, а й продукує громадянина, що є важливо: відповідальну за себе і своє оточення особистість.

__________________________________________________________________

Константин Пахотин

До пана Олекси!

2. Ви пишете: "Категорично ні! Навпаки чітко виписати усі терміни."

Ви відповідаєте самі на своє НІ. Якщо прописувати, слід прописати терміни не навалом, а за категоріями, про які утворювачі навіть не згадували, крім того, терміни повинні бути такими, що не потребують підзаконних актів і додаткових тлумачень.

3. Ви пишете: "Щодо структурного впорядкування - не згоден. Коледж може бути як самостійний, так і як структурний підрозділ університету."

Наприклад, медичний коледж (раніше - училище) повинен випускати бакалавра, що обслуговує томограф, систему життєзабезпечення, штучну нирку, кардіограф... і аж до катетерів та клізм. Який коледж може дозволити собі таке обладнання? Адже навіть домовитись із клінікою про практику - зась, тут Вам не радянські часи! І так за всіма напрямками підготовки. Коледж будь-якого напряму не зможе в умовах ринку існувати самостійно і готувати якісних фахівців. Не слід забувати, що сучасна підготовка бакалаврів, яка основана на великій кількості теоретичних дисциплін - це рудимент радянської університетської підготовки. Вже цілком зрозуміло, що практичних працівників - носіїв практичного знання - потрібно готувати за стендовою схемою підготовки. З ректорів це першим зрозумів, здається, Мокін (ВінНТУ), хоча на форумі BSUN його, мабуть, не зрозуміли.

4. На жаль, майже ніхто не хоче думати про те, що теоретичне навчання після практичного засвоєння рухів і рецептів майже неможливе. У Європі це зрозуміли, тому програма магістра відділена від програми бакалавра.

Слід все ж таки чітко розуміти, що між рівнями бакалавр і магістр немає прямої і лінійної ієрархії. Якщо насильницьки її вводити, тоді всю теоретично-дослідницьку діяльність суспільства можна згортати.

___________________________________________________________

Константин Пахотин

1. Статтю 1 - скасувати з наступних причин: а) у цій статті перелічені терміни, які не обов'язково відносяться до всього тексту закону, хоча є інші терміни, більш вагомі, що не знайшли відбитку у цій статті (бакалавр, магістр...), б) відбірка термінів зроблена така, що в сукупності - це уповільнена міна під автономію університетів.

___________________________________________________________

Константин Пахотин

1. У статті 6.1 вилучити слова "молодший спеціаліст", як такі, що не відповідають Європейським стандартам вищої освіти.

2. У статті 6.2 замість слова "до рівня оволодіння певною сукупністю професійних компетентностей, необхідних для майбутньої професійної діяльності" слід записати "кваліфікаційних характеристик напрямів професійної діяльності". Таке уточнення конкретизує спеціальну підготовку бакалавра та магістра і дозволяє відмовитись від типових навчальних планів, що підвищує автономію університета у розробці робочих планів підготовки фахівців.

3. Пункт 6.3 слід скасувати за причинами, наведеними вище. Взагалі поняття "професійний коледж" повинно також бути вилученим з тексту Закону. Укладачі законопроекту розуміють, що більшість професійних коледжів захочуть стати коледжами, так що це просто один зі струмків корупційних схем. До речі, на початок дії цього Закону слід прирівняти всіх молодших спеціалістів до бакалаврів.

4. Пункт 6.4 переписати у редакції: "Бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, який здобувається на основі базової загальної середньої освіти і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетентностей для виконання робіт за стандартними моделями в обраному напрямку професійноЇ діяльності.

Нормативний строк навчання за освітньо-професійною програмою бакалавра на основі базової загальної середньої освіти становить п'ять років.

Підготовку бакалаврів здійснюють коледжі."

Оскільки коледжі повинні бути структурними підрозділами університетів, академій, немає потреби згадувати останні в цьому пункті. До речі, віднесення коледжів до структури університету на дві третини зменшить кількість ВНЗ, якою Міністерство лякає населення України.

5. Пункт 6.5. У цьому пункті слід об'єднати пункти 5 і 6. Пропонується редакція:

"Магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти, який здобувається на основі повної загальної середньої освіти і передбачає оволодіння особою відповідною освітньо-професійною програмою та набуття компетентностей для виконання робіт креативного характеру в обраному напрямку професійноЇ діяльності.

Нормативний строк навчання за освітньо-професійною програмою магістра на основі повної загальної середньої освіти становить п’ять-шість років.

Вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра може здобуватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра.

Нормативний строк навчання за освітньо-професійною програмою магістра на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра становить два-три роки.

Підготовку магістрів здійснюють університети, академії."

Безумовно, слід передбачити зміну у структурі університетів. Для цього слід урахувати досвід КПІ, Вінницького НТУ, НГУ (Дніпропетровськ) та інших, де паростки нової структури вже є наявними.

Поширене обгрунтування і модель підготовки бакалавра викладені за адресами:

Болонский процесс: программа подготовки бакалавра

Болонский процесс: подготовка бакалавра – модель структуры

Болонский процесс: подготовка бакалавра – роль куратора

6. До статті 7.2. Пропонується редакція: "Державна атестація осіб, які завершили навчання у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, магістра, здійснюється державною екзаменаційною комісією, очолюваною представником роботодавців за принципом більшості портфеля замовлень.

______________________________________________________________

Константин Пахотин

У статті 13.2 читаємо: "Освітньо-кваліфікаційні, освітньо-наукові характеристики розробляються за кожною спеціальністю для відповідних освітньо-кваліфікаційних, освітньо-наукових рівнів і затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки за погодженням з центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної соціальної політики та відповідними заінтересованими центральними органами виконавчої влади, об’єднаннями організацій роботодавців."

Тим самим законопроект вимагає відтворити безліч документів, адже спеціальностей є дуже багато. Таким чином, слід обмежитись ОКХ напрямів діяльності...

Крім того, збираючи підписи в трьох-четирьох Міністерствах, отримаємо збільшення обсягів робіт, але не враховано збирання узгоджень в ЄС, якщо ми хочемо бути в одному з ними освітньому просторі.

На цьому прикладі я намагався показати недосконалість підходу до створення законопроекту, зневагу до реалій діючої повсякденності, що унеможливлює переробку запропонованого документу. Слід робити законопроект з чистого аркушу.

Пункт 13.3: "Освітньо-професійні, освітньо-наукові програми розробляються за кожною спеціальністю відповідних освітньо-кваліфікаційних, освітньо-наукових рівнів і затверджуються центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері освіти і науки за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади, об’єднаннями організацій роботодавців."

Тут пряме втручання у внутрішні справи університету та його стосунків із работодавцем-замовником. Про яку автономію можна казати?

Університет повинен домовлятись із конкретним замовником (маркетингова схема). Центральні органи тут повинні мати лише дорадчі функції, а не вирішальні. Тоді можна казати про автономію...

Статя 13.4: "4. Освітньо-наукові характеристики та освітньо-наукові програми погоджуються з Національною академією наук України, національними галузевими академіями наук" - взагалі нісенітниця. Вони повинні розробляти, а не узгоджувати...

Цей пункт треба скасувати і не згадувати.

Стаття 13.9: "Складова стандарту вищої освіти вищого навчального закладу містить:

- варіативну складову освітньо-професійної, освітньо-наукової програми в частині переліку варіативних навчальних дисциплін, обсягу часу, відведеного для їх вивчення, та форми підсумкового контролю;

- засоби діагностики якості вищої освіти в частині варіативних навчальних дисциплін."

Маємо звичайне знущання над деклараціями Болонського процесу. А де мобільність?

Таким чином, стаття 13 - не відповідає сучасним вимогам і є звичайним артефактом тоталітарної освіти.

Пункт 13.10, кінцевий абзац: "Навчальний і робочий навчальний плани є нормативними документами вищого навчального закладу і затверджуються його керівником."

Приємно, що хоч прислухались до позитивної думки:

Об учебной документации в высшей школе (Рис.3).

Все рівно, слід укладати новий законопроект на іншому підгрунті...

____________________________________________________________

Константин Пахотин

Розділ IV

УПРАВЛІННЯ У СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Розділ повинен бути повністю переробленим з урахуванням переведення всіх ВНЗ до юрисдикції МОНМіС, виключення понять інших юридичних осіб і з урахуванням правильної моделі структури університета.

____________________________________________________________

Константин Пахотин

Розділ V

ВИЩІ НАВЧАЛЬНІ ЗАКЛАДИ

Розділ повинен бути повністю перероблений у відповідності до реалій. Всі університети повинні бути рівними. Особливі пільги і повноваження вводяться Указом Президента України, так що розподіл ВНЗ на хороші, дуже хороші і зовсім ЛЯ-ЛЯ - це не ринковий, а кумівський підхід...

Взагалі законопроект пропагує тоталітарні умови у вищій освіті, тому повинен бути не перероблений, а замінений на продукт, складений на сучасній основі з урахуванням сучасних реалій.

Якщо Ви хочете залишити свій коментар, просимо пройти авторизацію

Читаємо останній законопроект про вищу освіту

Материалы по теме: