08.10.2008 13:19:24 |
Свято:
Міжнародний день по зменшенню небезпеки стихійних лих. Відзначається згідно з резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 2001 р.
День юриста
Події дня:
1938 – в Ужгороді було створено перший уряд автономного Закарпаття, яке з 30 грудня 1938 р. почало називатися Карпатською Україною.
1942 – Київська міська комендатура видала наказ щодо вивезення з Києва на примусові роботи до Німеччини 7 тис. робітників.
1942 – у Почаєві було підписано Акт про об’єднання Української автокефальної православної церкви і Автономної православної церкви. Денонсований останньою 15 грудня 1942.
1944 – оволодівши с.Лавочне (Львівська область) радянські війська завершили звільнення України від німецьких військ.
1953 – у Радянському Союзі було здійснено перший автономний пуск керованої ракети “повітря-повітря” К-5 (РС-IV) КБ Д.Л.Томашевича.
1991 – Верховна Рада України ухвалила закон про громадянство України.
1996 – у Мадриді міністри закордонних справ України та Іспанії підписали Договір про дружбу та співробітництво між двома країнами.
Цього дня народились:
1823 – Іван Сергійович Аксаков, російський письменник-публіцист. Один з ідеологів слов’янофільства. В 50-х роках XIX ст. за завданням географічного товариства відвідав Україну. Письменник побував у Києві, Полтаві, Харкові та інших містах. Результатом цієї подорожі було “Дослідження про торгівлю на українських ярмарках” (1858) – важливе історичне джерело про життя тогочасного українського суспільства.
1848 – П`єр Дегейтер, французький композитор, автор музики “Інтернаціоналу” та інших революційних пісень (“Пісня комуніста”, “Серп і молот”).
1858 – Тадеуш Блотницький, польський скульптор. Закінчив Краківську школу красних мистецтв та віденську АМ. Упродовж тривалого часу жив у Львові, викладав у політехнічному інституті. Автор пам`ятників А.Міцкевичу в Станіславі (тепер Івано-Франківськ), Т.Косцюшкові в Самборі; портретних погрудь, алегоричних композицій.
1873 – Ейнар Герцшпрунг, датський астроном. Відкрив існування зірок-гігантів і зірок-карликів, побудував залежність абсолютної зоряної величини від спектрального класу зірок. Вивчав еволюцію зірок.
1873 – Олексій Вікторович Щусєв, російський архітектор, академік АН СРСР; один із засновників “неоруського стилю” в архітектурі; чотириразовий лауреат Державної премії СРСР (1941, 1946, 1948, 1952). Важко перелічити всі споруди, створені за кресленнями Щусєва. Це і Казанський вокзал у Москві, будівлі Всесоюзної сільськогосподарської виставки, і величний Троїцький собор Почаївської лаври на Тернопільщині, Музей Леніна в Москві. Після війни Щусєв брав участь у складанні проекту відбудови та реконструкції Хрещатика й одночасно робив ескізи нових станцій метро в Москві.
1883 – Єлпідифор Анемподистович Кирилов, український фізик, доктор фізико-математичних наук, професор, заслужений діяч науки УРСР, лауреат Державної премії СРСР.
1888 – Сергій Григорович Колос, український художник і дослідник народного мистецтва. Художню освіту здобував в Неаполі, Ніцці, Мюнхені та в Українській АМ в Києві (у М.Бойчука). 1919 р. працював над розписами Луцьких казарм і над оформленням театру опери та балету до 1-го Всеукраїнського з`їзду волосних виконкомів у Києві. З 1921 р. – художник навчально-ткацьких майстерень у Дігтярах (тепер смт Чернігівської обл.), 1925–1930 рр. очолював текстильне відділення Київського художнього інституту. Співавтор альбому “Вбрання” з серії “Українське народне мистецтво”.
1888 – Михайло Харлампійович Пилипенко, український актор, заслужений артист УРСР. Понад 30 років свого життя присвятив сцені Українського драматичного театру ім. І.Франка (1921 – 1953).
1898 – Сергій Петрович Родіонов, український геолог, член-кореспондент АН УРСР. Автор праць з питань петрографії Українського щита і проблем розміщення залізорудних формацій докембрію УРСР.
Цього дня померли:
1688 – Клод Перро, французький архітектор, старший брат Шарля Перро. Лікар за освітою, Клод Перро займався математикою, фізикою, технікою і археологією. Серед архітектурних творів найбільш значущими є його роботи в Луврі. Зокрема, головний (східний) та більш скромний південний фасади палацу, що знаменують собою вершину раннього французького класицизму.
1938 – Гнат Мартинович Хоткевич (псевд. – Гнат Галайда), український письменник, актор, мистецтвознавець, бандурист, режисер. Організатор першого українського робітничого театру в Харкові (1906) та Гуцульського селянського театру (режисером якого деякий час був і Лесь Курбас); виступав з концертами як бандурист. Після революції 1917 р. працював педагогом. У 1927 р. організував капелу бандуристів у Полтаві, з 1934 р. вів клас бандури в Харківському музично-драматичному інституті. У 1938 р. був заарештований і розстріляний органами НКВС. Твори Г.Хоткевича забороняли цензурні відомства трьох імперій: Російської, Австро-Угорської і Радянської. Хоткевич з його безкомпромісністю і гострим відчуттям національного не вписувався в жодну схему. Чого варті лише думка, що “…страчуючи національність, чоловік тратить Бога в собі, тратить якийсь вищого типу регулятор, котрий досі направляв його діяльність… і від нього можна ждати усякої гидоти”. Його самобутня особистість ніяк не уміщувалася на прокрустовому ложі “будівника комунізму”. За що й поплатився власним життям.
1978 – Жак Брель, французький поет, композитор, шансоньє, актор і режисер. Талант Бреля, бельгійця за походженням, розквітнув у Франції. Він писав музику і тексти своїх пісень, виступав на естрадах. Його мистецтво підкоряло людей своїми літературними, музичними, людськими якостями. Брель справив значний вплив на англійську рок-музику наступних десятиліть, зокрема на творчість Девіда Боуї. Похований на Таїті неподалік від могили Гогена.
| Источник: |
Всеукраїнський прие-центр |
| Ссылка: |
http://presscenter.ukrinform.ua/history.php?hist_id=1165 |
Возврат к списку
